Ахметов і Яценюк прикупилися. Найбільші переможці парламентського розподілу

В останній робочий день перед канікулами депутати поділили посади у Верховній Раді. Головним переможцем з боку влади виявився Рінат Ахметов, а серед опозиціонерів найбільше своїх людей прилаштував у кабінети з приймальнями Арсеній Яценюк.

Найкозирніший комітет — з питань бюджету — відходить до квоти Ахметова. Головний пайщик Партії регіонів, що контролює декілька десятків списочників та мажоритарників з Донецької та Дніпропетровської областей, тепер контролює парламентський вхід у бюджетний процес.

Очевидно, рішення віддати комітет групі Ахметова ґрунтувалося на тому, хто бюджет наповнює, той і повинен контролювати його розподіл. Отже, головний комітет парламенту очолив Євген Геллер. Очевидно, Владислав Лук'янов, який у минулому скликанні був “смотрящим” від донецьких у бюджетному комітеті на посаді першого заступника, не виправдав сподівань.

До обрання депутатом в 2006 році Геллер очолював футзальний клуб “Шахтар”. Після смерті власника луганської “Зорі” взяв на себе утримання команди. У 2012 виступив засновником лобістської структури регіоналів у Брюсселі “Європейський центр сучасної України”. Батьки Геллера мешкають у Америці. До визначних рис цієї маловідомої загалу особи відноситься комунікабельність та почуття гумору, а також любов до вірменських цигарок.

Бюджетний комітет — унікальний. Тут найбільше членів — 36. І найбільше заступників — п'ятеро. Одну з таких посад отримав і Олександр Волков — “директор парламенту 4-го скликання”, який донедавна проголошував себе “куратором” Сумської організації партії “Батьківщина”. У підсумку, Турівська не наважилася офіційно висунути Волкова за округом, але за наполяганням Тимошенко в його окрузі не було конкурентів від “Батьківщини”. Але після обрання депутатом Волков вступив у фракцію регіонів. Отримана ним посада, враховуючи такий бекграунд, свідчить, що він ще не втратив талант переговорщика.

Зате без посади в бюджетному комітеті залишився Сергій Тігіпко, який також мріяв про це крісло. Загалом його історія — це приклад самознищення в союзі з Партією регіонів. За три роки Янукович повністю “зачистив” з поля єдиного політика, який міг створювати йому конкуренцію на східному фронті.

Другий за чисельністю комітет з питань аграрної політики очолив Григорій Калетнік, батько першого віце-спікера-комуніста Ігоря Калетніка. В минулому скликанні Калетнік- старший уже працював на цій посаді. Конкурентом на цей комітет була Інна Богословська. Але газову групу зараз не жалують у Партії регіонів, тому довелося Богословській іти працювати в комітет з питань культури та духовності.

Не останню роль в отриманні посади зіграла здатність Калетніка зібрати за себе 15 підписів самовисуванців для участі у підготовчій групі з проведення першого засідання парламенту. Щоправда, пізніше Ігор Єремеєв заявив, що за Калетніка не підписувався, але ніхто так і не став розслідувати можливу фальсифікацію.

Інший представник самовисуванців у робочій групі Давид Жванія, як і його партнер-опозиціонер Микола Мартиненко, тепер теж буде парламентським начальником. Зібравши 15 підписів самовисуванців, Жванія виторгував собі комітет — з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Тут VIP-членом під його началом працюватиме Віталій Кличко.
Бізнес-партнери Жванія та Мартиненко очолили по комітету в новій Раді. Один від влади, інший — від опозиції. Фото Мустафи Найєма

Комітет з питань верховенства права та правосуддя очолить за традицією Сергій Ківалов. Хоча стараннями Андрія Портнова повноваження Ківалова тануть як сніг навесні, але принаймні статус, службове авто, кабінет з приймальнею і право голосу на погоджувальній раді Ківалов знову отримав.

Комітет у закордонних справах очолив молодий регіонал Віталій Калюжний, який до обрання депутатом в 2006 році працював програмістом на “Конті” у Колеснікова. Призначення Калюжного на комітет у закордонних справах — це успіх нового міністра Леоніда Кожари. Вони разом, а також згаданий Геллер були засновниками згаданого брюссельського центру з просування інтересів Партії регіонів у Європі. В установчих документах Калюжний навіть фігурував як казначей цієї організації.

Новостворений комітет з питань інформаційних технологій очолить зять покійного Василя Джарти Валерій Омельченко. Це приклад того, що Янукович не здає найближче коло свого клану — і піклується про родину друга навіть після смерті.

Комітет з питань нацбезпеки зміг виторгувати собі Володимир Литвин. Як і у Ківалова, у даному випадку ідеться швидше про статус, ніж про реальний вплив на процеси. Плюс з нової посади він хоч якось може прикривати своїх військових братів.

Як і в попередньому скликанні, комітет з питань охорони здоров'я очолить Тетяна Бахтєєва — особистий лікар Колеснікова та родини Ахметова. Найбільш засмутилася з цього приводу міністр Богатирьова — з огляду на суперництво двох донецьких дам.

Комітет з питань податкової та митної політики відходить Віталію Хомутинніку, який у минулому скликанні очолював цей же напрямок, але тоді комітет також включав питання фінансів та банківської діяльності. Зараз посад на всіх не вистачало — і комітет знову розділили на два. На користь збереження Хомутинніка зіграла його здатність до самопожертви в ім'я “Сім'ї” — він погодився виступити автором найодіознішого законопроекту креативної фабрики Сергія Арбузова — про 15 податок з продажу валюти. За це й був нагороджений.

Комітет з питань правової політики очолив Андрій Портнов у особі Валерія Писаренка. Радник Януковича став ще на крок ближче до статусу “головного юриста країни”.

Ще одна квота Ахметова у новому парламенті — комітет з питань промислової політики, яким керуватиме юрист родини Ахметова Юрій Воропаєв.

Борису Колеснікову комітет з питань транспорту дістався з боями. Звільненого віце-прем'єра наказав працевлаштувати на комітет сам Янукович — щоб той не ображався. Але проблема полягала в тому, що квота на транспорт відійшла комуністам. Дізнавшись, що цю посаду намагаються виторгувати для Колеснікова, який фізично ненавидить Петра Симоненка і одного разу ледь не побився з ним, комуністи включились в торги на найвищих ставках.

У підсумку вони віддали комітет транспорту, але змогли обміняти його на два інших. Для порівняння — більша за комуністів фракція “Свобода” має лише один комітет, тоді як Компартія — цілих три: з питань соціальної політики (Петро Цибенко), з питань будівництва та ЖКГ (Спірідон Кілінкаров) та контрольна комісія з питань приватизації (Євген Мармазов за протекцією Костянтина Григоришина).

Комітет з питань фінансів та банківської діяльності очолив Олександр Риженков, людина Віктора Нусенкіса, власника “Донецьксталі” та одного з головних спонсорів російського православ'я в Україні. Його конкурентом тут був син прем'єр-міністра Азарова, але “мажора” не дуже люблять у власній партії — тому його перевели на посаду першого заступника.

І останній комітет, який забрали регіонали — з питань регламенту. Тут і далі керуватиме Володимир Макеєнко. Опозиції не вистачило сили духу відстояти свої права на цей комітет, адже жодної логіки в тому, щоб він належав владі, немає.

Опозиційні сварки

Фракція “УДАР” отримала три комітети, хоча розраховувала на чотири. Між “Батьківщиною” та Кличком минулого тижня сталося непорозуміння щодо розподілу двох комітетів опозиційної квоти, які віддала “Свобода” в обмін на посаду віце-спікера для Руслана Кошулинського. “УДАР” розраховував, що ці два вивільнених комітети будуть поділені порівну між Кличком і “Батьківщиною”. Натомість Турівська заявила, що забирає собі обидва комітети, оскільки квота на віце-спікера, якої вони зреклися на користь “Свободи”, належала особисто Турчинову.

Отже, до квоти “УДАРу” відійшов комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, який очолив київський мажоритарник Віктор Чумак, що в прикордонній службі дійшов до звання генерал-майора юстиції. Спочатку Партія регіонів тримала цей комітет у своєму фокусі, готуючи на цю посаду Миколу Джигу. Але прагнення бізнесменів-регіоналів керувати комітетами з грошовими потоками перемогло бажання не образити генерала-полковника міліції. Тому регіонали обміняли антикорупційний комітет на один з комітетів реальної економіки.

Комітет молоді та спорту очолив Артур Палатний, за освітою — вчитель фізкультури, закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут. Кандидата наук за спеціальністю “Олімпійський та професійний спорт”. Віце-президент федерації боксу Києва. Але найголовніше, що вплинуло на призначення Палатного керівником цього комітету — це його найтісніші дружні стосунки з Віталієм Кличком.

“Він у нас — як односельчанин Михайло Дорошенко біля Ющенка”, — пояснюють однопартійці Кличка природу їхніх стосунків.

Третя квота Удару — комітет з прав людини, яким керуватиме закарпатець Валерій Пацкан, керівник і власник закарпатського ділера компанії “Тойота”. Зрозуміти, чому саме він отримав цей напрямок в своє підпорядкування, доволі складно.

Партія “Свобода” отримала один комітет. Спочатку очікувалося, що їм відійде свобода слова, на яку претендував Ігор Мірошниченко. Але згодом Тягнибок обміняв його на комітет екологічної політики, яким керуватиме Ірина Сех. Вона розгорнула кампанію проти видобутку сланцевого газу у Львівській області компанією “Шеврон”, пророкуючи “екологічну катастрофу”.

Соратники Арсенія Яценюка у фракції “Батьківщина” очолили три комітети. Андрій Іванчук, з яким Яценюк ще на першому курсі Чернівецького державного університету створив спільний бізнес, тепер отримав від друга комітет економічної політики. Іншим претендентом на цю посаду був Петро Порошенко, однак на Турівській йому поставили умову — вступ до фракції “Батьківщина”.

Враховуючи, що охочий до посад Порошенко відмовився від непристойної пропозиції, отримала підтвердження версія про великий самостійний похід “шоколадного короля” на високі виборні посади. Зараз, наприклад, він роздумує над участю у виборах мера Києва.
Бізнес-партнери Яценюка отримали посади: Іванчук (праворуч) очолив комітет економічної політики, Пишний (ліворуч) став першим заступником голови комітету з питань регламенту

Другий комітет з квоти Яценюка — той, що опікуватиметься наукою та освітою. Його очолила Лілія Гриневич, профільний міністр фантомного “уряду змін” при партії Яценюка.

Ну і, зрештою, третій комітет в квоті Яценюка — з питань паливно-енергетичного комплексу для Миколи Мартиненка. Він керував ним у 2007-2012 роках. Відмінність полягає у тому, що Мартиненко більше не порушуватиме регламент — адже всю Верховну Раду минулого скликання він примудрився пропрацювати на двох посадах голови комітету та керівника фракції, що заборонено парламентським статутом.

Комітет з питань європейської інтеграції дістався Григорію Немирі. Сподівання Бориса Тарасюка посісти посаду були зруйновані жорсткою інструкцією Тимошенко — саме Немиря мав очолити цей напрямок. На Турівській розповідають, що Банкова до останнього відмовлялася віддавати квоту, розуміючи, які руйнівні наслідки для репутації Януковича несе Немиря на цій посаді. Але вийти з глухого кута вдалося завдяки Володимиру Рибаку, який зміг переконати — для розблокування варто іти на жертви.

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів знову очолить Валерій Сушкевич. Сюди записався працювати Арсеній Яценюк — це довелося зробити з огляду на низьку популярність комітету серед депутатів та необхдіність заповнити фракційну квоту.

Колишній віце-спікер Микола Томенко знову буде очільником комітету з питань свободи слова. Знову — тому що цю посаду він уже мав у Верховній Раді 4 скликання.

Неофіт “Батьківщини” Олександра Кужель керуватиме комітетом з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики, який створили в новому парламенті для забезпечення посадами усіх охочих.

Загалом розподіл комітетів у “Батьківщині” супроводжувався публічними скандалами. Зокрема, на засіданні фракції у понеділок суперечки спалахнули навколо двох із них. На комітет із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності претендували Анатолій Гриценко та Андрій Кожем'якін. Останній вимагав проведення рейтингового голосування за кандидатів, побоюючись, що крісло втече з рук.

Але Андрію Кожем'якіну віддали комітет вольовим рішенням Яценюка і Турчинова, зваживши “за” і “проти” переходу цієї квоти в руки ворожого до них Гриценка, а також інтриг, на які здатен Кожем'якін, що в якості захисника має прямий доступ до Юлії Тимошенко.

Інший скандал стосувався комітету з питань культури і духовності, який приміряли під себе аж троє опозиціонерів — Олександр Бригинець, В'ячеслав Кириленко та Володимир Яворівський, який обіймав цю посаду у попередньому скликанні.

Рішенням Турівської комітет віддали В'ячеславу Кириленку. Перші двоє образилися, вимагаючи рейтингового голосування. Яворівський звинуватив Яценюка в тому, що його спочатку кинули з місцем в списку, за два дні до з'їзду відправивши на мажоритарний округ, а тепер — із посадою. Розмова перейшла на підвищені тони. Яценюк пригрозив, що залишить фракційні збори, якщо соратники продовжать “г...ом кидатися”, після чого Сенченко порадив лідеру “поміняти тон розмови”.

Закінчилося все тим, що Яворівський пообіцяв ходити на засідання комітету з такою ж регулярністю, як Кириленко це робив у минулому скликанні. Тобто — не балуватиме його своєю увагою. В принципі, опозиція там має більшість і без нього — Партія регіонів делегувала в непрестижний комітет лише двох депутатів із дев'яти.

За словами очевидців, подібні сварки Юлія Тимошенко завжди гасила особистими зустрічами, вмовляннями, погладжуваннями, а в крайньому випадку — винесенням питань на розгляд фракції. Яценюк, який поступово перебирає під себе найбільшу опозиційну силу, уникає прямих розмов сам на сам із соратниками. Залишаючи їм додумувати, що це — зверхність, сором'язливість чи невдале формування графіку.

Але результат такої поведінки буде очевидний — внутрішній вибух. І чим ближче до виборів президента, тим частіше опозиціонери ставитимуть собі запитання: чи готові вони будуть до останнього битися за Яценюка?

Сергій ЛЕЩЕНКО