Агентство “Чорна діра”. Що відбувається з конфіскованими в Україні активами росіян?

 

Через вісім років після ганебної втечі експрезидента Віктора Януковича Україна нарешті ввела проти нього санкції.

Указ чинного президента Володимира Зеленського від 12 жовтня запроваджує на десять років блокування активів, якими прямо чи опосередковано на території України володіє колись всемогутній Віктор Федорович.

Направду сказати, численні органи правопорядку можуть зітхнути з полегшенням, адже за роки після Майдану ключові активи Януковича так і не були конфісковані. Через це суспільство гостро критикувало генпрокурорів.

Легендарний комплекс “Межигірʼя” досі залишається речовим доказом, яким керують “коменданти” Майдану, які в перші дні взяли обʼєкт під охорону.

Виставковий центр “Парковий” у Києві, більш відомий як вертолітний майданчик Януковича, ще у 2018 році випав з усіх кримінальних проваджень і перейшов у власність тодішнього народного депутата від БПП Максима Єфімова. Зараз там розташований головний офіс провладної партії “Слуга народу”.

Цей перелік невдач системи органів правопорядку продовжувати немає сенсу. Велике вторгнення в лютому поставило перед Україною ще масштабніше питання: як державі отримати користь від конфіскації російських активів?

Тим більше, що після Януковича Україна запровадила санкції проти 256 російських бізнесменів, серед яких — бенефіціари банків, енергетичних компаній, готелів та іншого ліквідного майна на українській території.

Щоб знайти відповідь, потрібно розібратися, як працює система управління арештованими та конфіскованими активами і хто відповідає за її результати.

“Ашан”, “общак” і кримінальні справи

У перші роки після повалення режиму “сім'ї” Януковича перед Україною постали небачені досі проблеми. Треба було не тільки швидко знайти розкрадені колосальні суми та активи, а й навчитися ними ефективно розпоряджатися.

“За нашими оцінками, протягом владарювання Віктора Януковича було вкрадено близько 40 мільярдів доларів. За 2,5 року вони вкрали один держбюджет України”, — таку цифру у 2017 році озвучив тодішній заступник генпрокурора Євген Єнін, нині — перший заступник міністра внутрішніх справ.

Почесний обов'язок знайти вкрадені скарби поклали на новостворений спеціальний орган виконавчої влади — Національне агентство з розшуку і менеджменту активами (АРМА). Воно стало ще одним гвинтиком в антикорупційній системі, до якої також увійшли НАБУ, САП, НАЗК та ВАКС.

Агентство, утворене за зразком аналогічних європейських інституцій, має унікальні завдання, серед яких — розшук активів фігурантів кримінальних справ, забезпечення управління арештованими активами, за потреби їх реалізація, а також ведення публічного онлайн-реєстру арештованих активів.

Після лютневого вторгнення російської армії відомство отримало ще одну важливу функцію. У травні до закону про санкції внесли зміни, якими передбачили процедуру стягнення в дохід держави активів, які прямо чи опосередковано належать росіянам та колаборантам.

Агентству відводиться ключова роль в тимчасовому управлінні санкційними активами до їх реалізації. Тепер під цю статтю підпадають активи Януковича.

Публічність реєстру арештованих активів закріплена законом про АРМА з метою звітування перед суспільством, наскільки ефективно держава управляє майном корупціонерів, путіністів та їх поплічників.

На практиці європейські ідеї про ефективність управління арештованим і конфіскованим майном не витримали перевірку українськими корупційними скандалами з присмаком рейдерства. Так, перший в історії голова АРМА Антон Янчук отримав підозру від НАБУ в зловживанні владою та розтраті 426 млн грн.

За даними детективів, при Янчуку в агентстві придумали корупційну схему, за якою арештоване майно реалізовували через майданчик СЕТАМ за значно заниженими цінами. Зокрема, земельні ділянки в Одеській області, які належали бізнес-групі “Ашан”, були продані “з молотка” у 18 разів дешевше.

Наступники Янчука Віталій Сигидин та Володимир Павленко влітку 2021 року отримали підозру від ДБР. За версією слідства, посадові особи зі спільниками привласнили заарештовані 400 тис дол. Виявилося, що ці кошти є “общаком” однієї з кримінальних банд. АРМА навіть повідомляло, що на його співробітників через ту історію регулярно здійснюються тиск і напади.

Стежте за новинами

Зараз агентство є основним органом влади, до якого стікаються арештовані в кримінальних провадженнях російські кошти та майно. Після конфіскації до АРМА також будуть надходити в тимчасове управління активи для подальшого продажу. Надалі виручені кошти попрямують до бюджету.

Забігаючи наперед, варто зазначити: відповідаючи на запит аналітиків Trap Aggressor, які працюють над підвищенням ефективності санкцій проти Росії, в АРМА повідомили, що не отримували російські активи. Хоча вже було рішення суду про конфіскацію бізнесу російського олігарха Володимира Євтушенкова.

“Наразі відсутні випадки доручення Кабінетом міністрів України здійснення АРМА заходів, пов'язаних з тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції”, — уточнили в агентстві.

Натомість агентству передають заарештовані активи росіян за рішеннями судів у кримінальних провадженнях. Після 24 лютого розслідування здійснюються за статтями про ухилення від сплати податків, фінансування тероризму, державну зраду. Що передають суди в АРМА? На це питання відповів т. в. о. голови агентства Дмитро Жоравович в інтерв'ю агенції “Інтерфакс” у кінці вересня.

“Ми обліковуємо в реєстрі 140 записів про арештовані земельні ділянки, понад 400 — щодо нерухомості, понад 20 тисяч залізничних вагонів, 29 майнових комплексів та підприємств, 225 записів про корпоративні права і 1,3 тисячі одиниць рухомого майна. Це лише російські та білоруські активи”, — сказав він.

Але от халепа: цю інформацію неможливо перевірити, бо реєстр, який має бути публічний відповідно до закону, АРМА закрило на початку вторгнення. Таке рішення можна було б пояснити патріотичним бажанням керівництва агентства приховати інформацію від ворога, якби не два факти, що ламають цю логіку.

Перший факт: немає сенсу ховати інформацію про російські арештовані активи, бо їх власники і так добре знають, чим володіють і де розташоване їх майно.

Другий факт більш неприємний для Жоравовича та його підлеглих: на початку вторгнення реєстр повноцінно не запрацював. Існувала лише його тестова версія, яку безсистемно наповнювали працівники відомства.

Через це ніхто і ніколи достеменно не знав, скільки в АРМА активів, хто ними керує і скільки держава отримує коштів від управління кожним об'єктом.

Trap Aggressor надіслали запит з проханням детально перерахувати підприємства росіян і білорусів, про які згадував Жоравович в інтерв'ю, їх вартість та суми надходжень до бюджету від управління цими об'єктами.

Жодної конкретики з АРМА, яке створювалося за європейськими лекалами, витягнути не вдалося. Назви компаній в агентстві не вказали, хоча це відкрита інформація в реєстрі судових рішень. Повідомили лише про кількість судових ухвал про передавання російських та білоруських активів.

“З початку повномасштабної війни до АРМА надійшли понад 200 ухвал про передавання арештованих активів. З них понад 150 — про передавання активів, арештованих у кримінальних провадженнях, пов'язаних з агресією росії”.

Скільки коштів отримав бюджет від управління російськими активами, теж не зрозуміло. АРМА не виділяє таку суму із загальних надходжень: “З 24 лютого 2022 року по 12 жовтня 2022 року до держбюджету переказано понад 14 765 746 гривень від здійснення заходів з управління арештованими активами”.

Однак виручені мільйони отримані за управління всіма арештованими активами, переданими АРМА у 2022 році та в попередні роки. Тобто мова йде і про активи, арештовані в кримінальних справах про корупцію та інші злочини.

Багато це чи мало — 14,7 млн грн? Складно сказати з економічної точки зору під час війни, проте можна порівняти з результатами за попередні роки.

Згідно з аудитом Рахункової палати, протягом 2019-2021 років АРМА уклало 36 договорів про управління арештованим майном на 4,4 млрд грн. Ідеться про дві ТЕЦ на Львівщині та про значно менші об'єкти: склади, будинки, автомобілі.

Загалом за три роки агентство змогло виручити від управління цим майном близько 70 млн грн або 1,5% від вартості підконтрольних активів.

Краще йдуть справи з реалізацією арештованого майна й управлінням арештованими коштами. “З 24 лютого в Україні АРМА реалізовало арештованих активів на загальну суму 607 332 724 гривні”, — повідомили в агентстві.

Отримані кошти не конфісковані, адже і надалі перебувають під арештом. Після 24 лютого на гроші, отримані від продажу арештованих активів, та на арештовані кошти АРМА за рішенням Кабміну може купувати військові облігації. Агентство вже купило їх на 450 млн грн. Це реальна і дієва допомога країні.

Щоправда, якщо арешт з коштів буде знятий, то державі доведеться повернути виплати їх власникам з відсотками. Тому результативність цього інструменту прямо залежить від ефективності органів прокуратури в суді.

Загалом в АРМА замість надання звіту про результати управління російськими і білоруськими активами порадили читати рубрику “Новини” на сайті агентства.

* * *

Санкції проти Януковича і російських олігархів — той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи. Утім, бажано також підготувати АРМА до масштабних конфіскацій.

Численні корупційні скандали попередніх років і мізерні результати управління арештованим майном свідчить, що цей орган потребує серйозної уваги політичної влади щодо вдосконалення його діяльності, аби агентство остаточно не перетворилося на “чорну діру”, у якій зникають активи.

По-перше, мова йде про налагодження роботи реєстру, який за три роки освоєння на нього бюджетних коштів повноцінно не запрацював. Про відкриття всіх даних під час війни не йдеться, але інформація про російські активи та зароблені державою суми запобігли б корупційним зазіханням.

По-друге, агентство три роки не має обраного голови. Останній конкурс на цю посаду тривав понад рік. Цей процес був настільки “фаховим”, що у вересні уряду довелося оголосити про проведення повторного конкурсу.

По-третє, протягом шести років існування АРМА точаться дискусії про те, як організувати конкурси з відбору управителів онлайн та як перевести реалізацію арештованого майна на платформу Prozorro.Sale. Можна припустити, що керівництво агентства не в захваті від ідеї зробити торги прозорими.

Наведені першочергові кроки з реанімації АРМА непрості, але домашню роботу за українців ніхто не виконає. Російський бізнес в Україні є вагомим ресурсом, який може бути направлений на зміцнення обороноздатності держави під час війни, і ефективна робота АРМА може відіграти в цьому процесі провідну роль.

 

Гліб КАНЕВСЬКИЙ, керівник проєкту Trap Aggressor