10 запитань до влади із приводу Пенсійної “реформи”

Цей, поспіхом сконструйований на Банковій та косо-криво зібраний урядом, набір із помилок та прорахунків, сьогодні став реальністю для кожного з понад 45 мільйонів українців.

І не тіште себе тим, що закон дотепер не підписаний. Я не маю жодних сумнівів, що президент Янукович благословить уряд та поставить свій автограф під цим пограбуванням мільйонів. Єдине, що завадило підписати закон уже сьогодні — це поправка Яценюка № 40, що її проґавив Литвином, згідно з якою необхідно провести осучаснення пенсій та виплати по 334 гривні понад 10-ти мільйонам пенсіонерів.

На ці гроші у влади були інші плани — резиденції, вертольоти, чергове подорожчання стадіонів... Ціна питання 40 мільярдів гривень. Тому Литвин притримує закон та знервовано вишукує в Регламенті спосіб прибрати із проголосованого тексту норму Яценюка.

Вочевидь, “грайливі ручки” влади віддавати 40 мільярдів гривень українським пенсіонерам за “дякую” не збираються. От якби ж запропонували традиційні “відкати”, то тоді, скоріш за все, була інша розмова...

Однак, залишимо ненадовго цю тему, та повернімось до Пенсійної реформи, як доконаного факту нашого “покращеного” життя.

Із приводу нелогічності, антисоціальності, несправедливості та відвертої дефективності урядового законопроекту написано сотні статей. Але все висловлене експертами, профспілками, науковцями депутатами всіх рівнів повисло в повітрі.

Влада виявилась глухою до аргументів.

Ухвалена реформа залишила по собі без відповіді безліч запитань.

Немає жодних ілюзій, що хтось з ідеологів “реформи” хоча б замислиться над відповіддю, не говорячи вже про те, щоб відповісти. Проте, буде значно більше користі, якщо кожен із нас сам спробує пошукати відповідь.

Бо хоч реформа їхня, але ж країна та життя — наші.

Отже, запитую:

1. Чи слід вважати “реформою кишені” крадіжку з неї грошових банкнот?

Іншими словами, чи є реформою банальне скорочення дефіциту Пенсійного фонду, за рахунок зменшення пенсійних виплат пенсіонерам? Невже вичерпані всі: інші можливості наповнення бюджету, окрім як залізти до кишень пенсіонерів? Невже проведено рішучу антикорупційну боротьбу, ліквідовано схеми казнокрадства та уникнення сплати податків, кардинально скорочено адміністративні витрати?

За такою логікою влади в резерві ще залишилась невикористаною можливість фізичного скорочення пенсіонерів.

2. На що розраховувати поколінню 35-річних, коли запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування відтерміноване “до нових віників”?

3. Невже знайдеться бодай одна мисляча людина, яка повірить, що в країні, яка два роки поспіль збільшує на 5% витрати на утримання органів влади, немає грошей на зароблені тяжкою працею пенсії?

Погодьтесь, дивно виглядає: на закупівлю землемірних кілочків (!) є 4,9 мільярди, на встановлення лічильників є ще 4 мільярди, на Євро-2012 взагалі є 100 мільярдів...

А на пенсіонерів нема.

Хтось скаже парадокс, а я заперечу. Пріоритети! Просто на пенсіонерах стільки не вкрадеш, скільки на кілочках, лічильниках чи, тим більше, Євро-2012. Між тим, будь-яка “пенсійна реформа” можлива лише після того, як до бюджету будуть мобілізовані ті колосальні кошти, які на сьогоднішній день розкрадаються чи використовуються неефективно.

4. Чи не проти урядовці, щоб їм видавали їхні законні й незаконні доходи “керенками”, чи, у кращому випадку, купоно-карбованцями, або ж перерахували сьогоднішню капіталізацію їхніх бізнес активів у цінах початку століття?

Здогадуюсь, що правди не скажуть, але й свого не віддадуть, але при цьому вперто відмовляються перерахувати пенсії, осучаснивши їх хоча б із розрахунку середньої заробітної плати за 2009 рік.

5. Кого з авторів “пенсійної реформи” та на який термін ув'язнення буде засуджено за злочин, передбачений ККУ, а саме дискримінація владою всіх жінок України на статевому ґрунті? Адже найбільш резонансним нововведенням є підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, що позбавляє щороку понад 330 тисяч жінок права на призначення пенсії.

Для довідки, 161 стаття Кримінального кодексу: “Пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками — караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. За ті самі дії, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

6. Чи є соціальним орієнтиром нинішньої влади геронтократія, на додачу до олігархії? Або де працюватимуть молоді люди, які щойно завершили навчання й для яких не буде робочих місць?

Адже продовживши чиновникам пенсійний вік до 62 років, влада відмовилась визнати очевидне — чиновницький апарат потребує модернізації, а значить, припливу молоді.

7. “Скажіть чесно, скільки вам, шановні депутати, потрібно грошей для щастя? Тільки порахуйте все” — у співавторстві з Остапом Бендером.

Адже привілеї в пенсійному забезпеченні народних депутатів та членів уряду не скасовано.

8. Скільки десятків нинішніх депутатів за значенням для безпеки країни вартий 1 (один) військовослужбовець? Або хто піде служити в армію країни, яка може вчинити подібне зі своїми військовослужбовцями?

Адже, у той час як нарахування депутатських пенсій лишається без змін, солдати та офіцери для виходу на пенсію мають тепер служити 25 років, тобто на чверть більше ніж раніше. Невже так важко нарешті навчитись розділяти зерна від полови, та тих, хто призначений захищати країну своїм життям — від тих, хто шкодить їй своєю безвідповідальністю й лобізмом?

Бо все, чим ризикує депутат, це переїсти на фуршетах.

9. Чи морально дресирувати пенсіонерів — літніх заслужених людей, мов собаку Павлова, ста гривнями? Віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявив, що ближчим часом уряд внесе законопроект про надбавку для пенсіонерів на 100 гривень. Невже не вистачило розуму закласти цю норму безпосередньо в пенсійну реформу?

Чи розмахувати такими подачками щоразу перед виборами набагато цікавіше?

10. І, нарешті, останнє. Чому пенсії абсолютної більшості пенсіонерів України з кожними новими “успіхами” уряду дедалі більше нагадують здачу?

P.S. Якщо ви нарахували в тексті понад 10 запитань, ви не помилились. Їх дійсно більше. Насправді, їх безліч, бо кожен із нас має до “реформаторів” свій набір.

Єдине, чого добились автори “пенсійної реформи” — це ще більш ускладнили й без того нелегке існування мільйонам українців. Кожного разу ніби перевіряючи людей на витримку та живучість.

Тож, якщо маєте власні запитання — ставте! Відповідь шукатимемо разом.

І питати з влади теж будемо разом!

Андрій ПИШНИЙ