10 найважливіших світових подій 2022 року

Цьогоріч Україна опинилася в полі уваги усього світу — і наша головна подія року стала також головною світовою подією.

Які ще вагомі події крім російського вторгнення в Україну сталися цього року у глобальному політичному вимірі? Наприклад, важливими були протести в Ірані (на жаль, поки не надто успішні), прихід до влади лівих сил у країнах Латинської Америки та зростання напруги у відносинах США і Китаю.

Традиційно американський зовнішньополітичний експерт Джеймс Ліндсі робить підбірку десяти найважливіших подій минулого року, а ми переказуємо найцікавіше з його статті та доповнюємо своїми коментарями.

10. Сум’яття у британській політиці

У 2022 рік Велика Британія увійшла на чолі з Борисом Джонсоном — популярним прем’єр-міністром, який незабаром став одним із лідерів антиросійської коаліції західних країн. Але серія внутрішньополітичних скандалів змусила його покинути посаду.

Потім було коротке і провальне правління Ліз Трасс, яка втратила довіру своєї партії через непродуману економічну політику — і заслужила сумнівну славу прем’єр-міністра із найкоротшим терміном перебування на посаді. 

Зараз на чолі Ріші Сунак. Його позиція стабільніша, але, пише Ліндсі, він все одно у складній ситуації: виглядає, що Британія у стані економічної кризи, інфляція залишається високою, а Брекзит не виправдав сподівань його прихильників.

9. Потрійна криза у Пакистані

Пакистан — це п’ята за населенням країна світу, де живе біля 225 мільйонів людей. Як пише Ліндсі, у 2022 році Пакистан стикнувся із “трійкою криз”: політичною, економічною та кліматичною:

• Прем’єр-міністр Імран Хан втратив свою посаду у квітні як результат вотуму недовіри парламенту, але відмовився спокійно покинути політичне життя і очолив серію протестів проти свого наступника. У серпні йому висунули звинувачення за законом проти тероризму, а в листопаді він був поранений у результаті замаху на вбивство.

• Пакистан опинився у борговій кризі: країна завинила біля $30 мільярдів Китаю, що становить біля 30% ВВП. Допомога від Міжнародного валютного фонду врятувала пакистанську економіку від повного краху, але майбутнє не надто яскраве.

• Пакистан пережив катастрофічні повені — найгірші в історії країни. Вони знищили близько 1 мільйона домів і завдали шкоди на ~15 мільярдів доларів

8. Посилення гуманітарної кризи

Російське вторгнення в Україну спричинило найбільшу міграційну кризу в Європі з часів Другої світової війни — але загалом у світі близько 32 мільйони біженців і понад 100 мільйонів вимушених переселенців, якщо враховувати внутрішньо переміщених осіб.

Як пише Ліндсі, їх кількість збільшилася на 13 мільйонів у порівнянні з кінцем минулого року. Частково це через війну в Україні, але також через погіршення гуманітарної ситуації у конфліктних зонах на кшталт Сирії, Афганістану, Південного Судану і Ємену.

Позитивним винятком наступного року потенційно може стати Ефіопія, де недавно уряд підписав перемир’я із керівництвом провінції Тиграй.

7. Посилення лівих сил у Латинській Америці

Як пише Ліндсі, ще п'ять років тому у Латинській Америці домінували праві партії — але це почало змінюватися з обранням Андреса Мануеля Лопеса Обрадора президентом Мексики.

У 2019 році лівоцентристський кандидат став президентом Аргентини, а у 2020 році соціаліст очолив Болівію. Минулого і цього року тренд продовжився ще у кількох країнах; найбільш вагомим прикладом, звичайно, є Бразилія. Цієї осені колишній президент Луїз Інасіо Лула да Сілва (більш відомий як просто Лула) переміг поточного главу держави Жаїра Болсонару. 

“Можна обговорювати, чи є нещодавня тенденція другою “рожевою хвилею” [прихід до влади лівих сил у Латинській Америці у кінці 1990-их і на початку 2000-их]. Незаперечним є те, що [новообраним] лідерам буде важко виконати свої обіцянки подолати численні економічні, гендерні та расові нерівності, які створюють проблеми у їхніх країнах. Усі вони стикаються з уповільненням глобального економічного росту, зростанням відсоткових ставок, ростом інфляції та залишковими наслідками ковіду”, пише Ліндсі.

6. Протести в Ірані

Теперішній іранський режим прийшов до влади внаслідок революції 1979 року — але цього року отримав чергове нагадування, що масові протести можуть загрожувати і йому. Протести в Ірані почалися у вересні після смерті Махси Аміні — 22-річної дівчини, яка була заарештована через неналежне носіння хіджабу — і швидко поширилися по всій країні.

Понад 450 протестувальників загинули, майже 20 тисяч заарештовано. Протестувальники виступають за посилення прав жінок і проти урядової корупції і політичних репресій. Утім, хоча протести безпрецедентні для Ірану за своїм масштабом, поки немає ознак, що вони можуть досягнути повалення режиму. 

5. Послаблення ковідних обмежень

Офіційно пандемія COVID-19 ще не завершилася, і ковід залишається небезпечною хворобою, але у більшості країн світу відчувається, ніби пандемія вже позаду. Завдяки ефективній роботі вакцин багато країн світу цього року остаточно відмовилися від локдаунів, обмежень на в'їзд та інших антиковідних заходів.

Китай стоїть дещо окремо: довгий час він дотримувався політики “нульового ковіду”, при якому уряд був готовий застосовувати максимальні обмеження, щоб добитися надзвичайно складного завдання не допустити поширення ковіду загалом. Однак під кінець року у Китаї почалися широкі протести проти цієї політики, і зараз уряд почав від неї відмовлятися, що призводить до широкого сплеску захворюваності у країні.

4. Повернення інфляції (на Заході)

Близько чотирьох десятиліть країни Заходу жили в умовах низької інфляції — однак цього року інфляція суттєво зросла через наслідки пандемії та пов’язаної з нею економічної політики, російську війну в Україні та інші причини.

Західні уряди, у першу чергу Федеральна резервна система США (американська версія центрального банку), у 2022 році намагалися подолати інфляцію, не спричинивши при цьому глибокої економічної кризи. Частково ці заходи дали свої результати, але економічні проблеми далекі від завершення.

3. Посилення зміни клімату

Тривалий час зміна клімату вважалася проблемою майбутнього, але у 2022 році світ відчув на собі реальні наслідки кліматичної кризи: аномальна спека у Європі, повені у Пакистані, засухи і урагани у США. 

“У питанні боротьби зі зміною клімату було кілька досягнень [у 2022 році]. У серпні Конгрес США прийняв, а президент Джо Байден підписав Закон про зниження інфляції [який виділив $370 мільярдів на боротьбу зі зміною клімату]… Також вчені досягли технологічних проривів, які можуть допомогти людству відмовитися від викопного палива. Але в цілому уряди продовжували робити недостатньо”.

2. Зростання напруги між США і Китаєм

Змагання між Сполученими Штатами і Китаєм стало ще більш яскраво вираженим цього року. Стратегія національної безпеки США, опублікована у жовтні, визначила КНР найбільшим геополітичним викликом для США та найсерйознішим викликом глобальному порядку.

Серед найбільш гострих епізодів американсько-китайських відносин у 2022 році — реакція КНР на візит очільниці Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань та нові американські обмеження на експорт напівпровідникових технологій до Китаю.

Як нагадує Ліндсі, у листопаді Джо Байден і Сі Цзіньпін зустрілися на саміті країн G-20 і домовилися продовжувати співпрацю у деяких галузях — однак “взаємні підозри та роздратування, швидше за все, ще довго домінуватимуть у стосунках” США та Китаю.

1. Російське вторгнення в Україну

Тут усе зрозуміло: російська військова агресія в Україні вплинула не лише на українців, а й на цілий світ — від міграційної кризи та зростання інфляції до посилення НАТО.

Неочікувана стійкість України здивувала світ і допомогла збудувати навколо неї коаліцію із західних країн; утім, Китай та чимало країн Глобального Півдня не виступили чітко на стороні України.

Майбутнє ситуації в Україні залишається невизначеним, але швидке завершення війни виглядає малоймовірним.

Антон ПРОЦЮК